Женя Лобас із Харкова вирушав,
Далеку дорогу серцем вибирав.
Через гори, через ріки і тумани,
Через Румунію — до нової днини.
Приспів:
Ой, Женя, Женя, дорога нелегка,
Та веде у Чехи доля козака.
Де робота є і хліб на столі,
Там і пісня лине на чужій землі.
Куплет 2:
Ніч у дорозі, світло ліхтарів,
Скільки він доріг уже перебродив.
Та у серці Харків рідний не згаса,
Бо додому завжди кличе небеса.
Приспів:
Ой, Женя, Женя, дорога нелегка,
Та веде у Чехи доля козака.
Де робота є і хліб на столі,
Там і пісня лине на чужій землі.
Брідж:
Друзі поруч — легше йде путь,
Навіть гори не зуміли завернуть.
Бо хто вірить і вперед іде,
Того доля скрізь знайде.
Фінал:
Женя Лобас — хлопець молодий,
Через світ іде, але свій.
І де б доля його не несла,
В серці Україна жила.