N.ta sama

Три роки тому нас звела весна, Черкаси стали початком «ми». Погляд — і серце без зайвих слів Зрозуміло: це назавжди. У «Давінчику» час зупинився, Той вечір у пам’яті, мов вогонь. Там народилось наше кохання, Там я знайшла свій дім і спокій з тобою. Стасе, мій зайчику, зайченя, Ти — моя ніжність і моя сила. Навіть крізь відстані і випробування Любов нас берегла й вела. Я мрію про доньку, про «разом завжди», Щоб поруч і в радості, й у тиші. Будувати сім’ю яскравими барвами З тобою, коханий, все життя. Ти добрий, романтичний, справжній, Твій дотик — як тепле світло вночі. Ми пройшли труднощі, пройшли розлуки, Та не відпустили одне одного ні на мить. Дороги ведуть нас вперед упевнено, Машина мчить — а серця швидше б’ють. І в кожній поїздці, у кожному дні Я знаю: зі мною моя любов. Стасе, мій зайчику, зайченя, Ти — моя ніжність і моя сила. Навіть крізь відстані і випробування Любов нас берегла й вела. Я мрію про доньку, про «разом завжди», Щоб поруч і в радості, й у тиші. Будувати сім’ю яскравими барвами З тобою, коханий, все життя. Нехай не розлучить нас жодна дорога, Нехай наша казка росте щодня. Я дякую долі за тебе, коханий, Мій Стас, моє серце, моя сім’я.