Л.Валентина Тимошенко 14лютого

Ми вчилися поруч — одна школа, ті ж стіни, Та доля чекала свого вечора й днини. Новорічний вогник, святковий той зал — І ти раптом поглядом серце торкав. Тоді ще не знали, що це назавжди, Що разом пройдемо всі радощі й сни. І з того моменту — рука у руці, Вітюша мій, ти — найрідніший в житті. З Днем закоханих, мій зайчик, мій світ, Вісімнадцять років — мов подих, мов мить. Ти підтримка, ти ніжність, ти сила моя, Я завжди поряд — це правда свята. Нехай наші дні розквітають знов, Де живе турбота і вічна любов. З Днем закоханих, мій Вітя, мій дім, Я серце своє назавжди віддам тобі. Двадцять шостого червня, Дві тисячі восьмого року — День, що вписався В історію крок за кроком. Ми мріяли разом, і мрії збулись, У домі ремонт — як символ «ми». Азовське і Чорне море шумить, Одеса нам шепче: «Кохання — це жить». Між хвилями щастя, під сонцем ясним, Я бачила: ти — справжній, єдиний мій син… Ні, чоловік, опора й герой, Що завжди готовий іти за мною. З Днем закоханих, мій зайчик, мій світ, Вісімнадцять років — мов подих, мов мить. Ти любов до дітей і тепло у словах, Ти надійність у кожному кроці й ділах. Я завжди поряд — у радості й снах, У тихих світанках і в бурях, вітрах. З Днем закоханих, мій Віктор, рідний мій, Моє серце з тобою — і тільки з тобою, навік. Хай роки не рахують наші літа, Бо любов наша — молода і свята. Ти лагідний, ніжний, мій світлий причал, З тобою спокій знаходить душа. І якщо спитають, що щастя моє — Я скажу: це той, хто за руку веде. Мій зайчик, мій Вітя, мій рідний герой, Я завжди поряд… і ти — завжди мій.