N.anya s.

Цей день про нас, про наші шість років, Про шлях, що вів нас крізь слова і час. З простих історій, сторіс в інстаграмі Почалося усе — і закрутилось в нас. Ти відповів тоді на мить, на фразу, А я й не знала, що це — назавжди. У кожнім слові — щирість без прикрасів, У кожнім кроці — впевнені сліди. Ти мій котик, моя рибка ніжна, Ти той, хто вміє слухати без слів. З тобою навіть тиша дуже рідна, З тобою світ стає простішим й теплішим. Дев’ять місяців чекала зустріч, Довга розлука вчила берегти. І як ти повернувся — я відчула: Це той момент, де мають бути «ми». Карпати пам’ятають нашу радість, І той єдиний подих у очах, Коли серед гір, під небом і тишею Ти зробив крок, що став початком «раз». Ми подорослішали, стали ближчі, Навчилися цінити кожну мить. Через дороги, відстані й рішення Любов навчилась ще сильніше жить. Я хочу бути поруч завжди-завжди, В радості, в сміху і в тишині. Тримати руку, будувати плани І знати — ти моя надійність у житті. Нехай попереду чекають країни, Туреччина чи інший горизонт. Та головне — куди б ми не летіли, Щоб разом бути, серце в серце, вдвох. Цей день — про нас, про ніжність і кохання, Про вірність, гумор, теплоту очей. Тарасе, я з тобою — без вагання, Бо ти мій дім, мій вибір і мій день