Л.inessa_ua88  Для коханого п1

Л.inessa_ua88 Для коханого п1

Pop,Romantic,Uplifting,Female Voice,Medium

00:00 / 00:00

Your friends are using AiMusic.la to generate music, listen to it! You can also generate your own music!

Lyrics

Двадцять четвертого лютого — іншим став наш світ, Ми пішли захищати країну — і доля дала привіт. Ти думав — «стара каргА Інеса Миколаївна» кличе в штаб на розмову, А я стояла навпроти — і тиша здавалася новою. Ти посміхнувся, руку поцілував несміливо, І погляд наш став чимось більшим за просто «можливо». Вийшовши, ти тихенько підмигнУв — і серце здригнулось в грудях, І вже не чужими ми стали у тихих маршрутах. Пам’ятаю, як приїхав пізно ввечері під штаб і міцно тепло обійняв, І серед тривог та сирен ти для мене єдиним став. Сергію, ти знаєш — я поруч душею завжди, Навіть коли між нами дороги й холодні вітри. Ляля твоя пам’ятає тепло тих обійм, Де між війною і тишею народжувався наш дім. Травень — перший вихід в зону бойових дій, Під Полтавою вперше тремтіли долоні мої. Той поцілунок — мов світло на темному фоні, Я довго чекала його у тривожній безсонні. Чугуїв… дев’ятий поверх… нічні розмови без страху, Під вибухи тихо ми вірили власному знаку. «Чи стрибнула б у річку невідому?» — ти запитав, І я без вагання сказала «так» — і час нас єднав. Сергію, ти знаєш — я поруч душею завжди, Навіть коли між нами дороги й холодні вітри. Ляля твоя пам’ятає тепло тих обійм, Де між війною і тишею народжувався наш дім. Хай навіть мовчання між нами часом болить, Та донечка наша любов’ю нас знову єднає щомить. Вихід на ротацію в Устимівку — новий поворот, Карпати й Говерла — мов подих свободи й висот. Були втрати і сльози, але не згасала віра, І святий Миколай нам надію повернув щиро. На УЗеДе почули — «дівчинка»… і сяяли наші очі, А поруч був Бахмут — та ми були разом щоночі. Дванадцятого серпня з’явилась маленька весна, РостислАва — наш Всесвіт, наша любов жива. Щасливі всі свята донечки, перший наш танець, Де в нього покотились сльози — мов щирий рум’янець. Може, ти шкодуєш інколи — я цього не знаю, Та я за ці миті долю щодня дякую без краю. Чотири дні під ПокрОвськом — мов ціле життя, Де ми були сім’єю без страху і без забуття. Сергію, ти знаєш — я поруч душею завжди, Навіть коли між нами дороги й холодні вітри. Ляля твоя пам’ятає тепло тих обійм, Де між війною і тишею народжувався наш дім. І навіть якщо відповіді серце не чує моє, Я вдячна за донечку й все, що між нами живе. І мрія веде нас знову у гори й до тихих озер, До дому, де сміх РостислАви звучатиме тепер. Я поруч — як віра, як світло серед доріг, Бо ти — моя правда, мій вибір і мій оберіг.