Я знов міняю свій маршрут

Я знов міняю свій маршрут Не питаючи Куди День проходить Світло гасне А я знов до тебе йти Люди кажуть Що так не можна А я чхав на всіх і все Я знов міняю свій маршрут Та опиняюсь в власному дурі Мій власний дур Тут твоє ім’я на стінах Сотні незакінчених історій На підлозі між нами лежать Мій власний дур Я сам собі вирок пишу Кожен об’їзд веде до тебе Я тікаю — і знову зайшов Твоє вікно палає вночі Як сигнал для божевільних Я клянуся: "Це вже востаннє" Та дзвінок летить у тишу Мої друзі: "Вистачить Годі" Рвуть мої маршрути в шмат Я кидаю карту в калюжу І знову йду на твій запах Мій власний дур Тут твоє ім’я на стінах Сотні незакінчених історій На підлозі між нами лежать Мій власний дур Я сам собі вирок пишу Кожен об’їзд веде до тебе Я тікаю — і знову зайшов Може Це звичка Може Це вирок Може Ти всередині Моїх поворотів кривих Я закриваю очі І бачу твій двір Де б я не був — Я повертаюсь туди (о-о) Мій власний дур Тут твоє ім’я на стінах Сотні незакінчених історій На підлозі між нами лежать Мій власний дур Я сам собі вирок пишу Кожен об’їзд веде до тебе Я тікаю — і знову зайшов