N.Гудзенко2.

Мої дівчатка — мої два крила, Христина й Єлизавета — душа моя. Ваш сміх для мене — цілий світ, Мій оберіг і мій політ. Коли темніє небокрай — Я стану світлом, пам’ятай. Бо ви — мій сенс, моє життя, Моя найбільша висота. Мої дівчатка — ви моє все, Моє серце лише вами живе й цвіте. Навіть якщо увесь світ проти нас — Я закрию вас від болю щоразу й щораз. Я люблю вас не «за», а просто так, Бо ви — мій Всесвіт, мій вічний знак. І де б не були, пам’ятайте одне — Мамине серце завжди вас обійме. Я бачила сльози й перші кроки, Ваші сни і дитячі роки. Кожну молитву несу до небес, Щоб шлях ваш був світлий без зайвих чудес. Якщо впадете — я буду поруч, Підставлю серце, віддам свою силу. Бо мама — це дім, це тиша і спокій, Це любов, що не має міри. Мої дівчатка — ви моє все, Моє серце лише вами живе й цвіте. Навіть якщо увесь світ проти нас — Я закрию вас від болю щоразу й щораз. Я люблю вас не «за», а просто так, Бо ви — мій Всесвіт, мій вічний знак. І де б не були, пам’ятайте одне — Мамине серце завжди вас обійме. Колись ви підете своїм шляхом, Та я буду в кожному вашому кроці. Моя любов — за спиною й над вами, Як ангел у світлій сорочці. Мої дівчатка — моя молитва, Моя гордість, моя весна. Я завжди з вами, я завжди мама, І любитиму вас… без кінця