Л.Anyа Просто зробити приємно2

У «Цукерні» між столиками — звичайний вечір, Я офіціантка, ти — мій випадковий зустрічний. Малинова роляда, солодкий перший погляд, І щось між нами тихо запалало. За столиком сміялись до ночі, А зранку ти сказав: «Поїхали в гори?» І серце моє вибрало без вагань — Мій голубоокий блондин, мій шанс. Буся мій, Кохасик, ти — мій всесвіт, З тобою любов моя світиться й квітне. Твій скарбик, твоя пташечка — я біля тебе, Ти дав мені силу й відчуття неба. Я кохаю тебе до зірочок і назад, Мій рідний, мій дім, мій зорепад. Карпати, тумани, квадрики в горах, Ягоди стиглі в наших долонях. Будиночки теплі, світанки ясні, І щастя просте — бути поруч мені. Ти так трепетно серцем кохаєш, Цінуєш, підтримуєш, обіймаєш. З тобою я жінка — впевнена, сильна, І водночас ніжна дівчинка мила. Буся мій, Кохасик, ти — моє світло, З тобою любов така щира і чиста. Твій скарбик і пташечка — це я назавжди, У горах, у мріях, в житті й у весні. Я кохаю тебе до зірочок і назад, Ти — мій всесвіт, мій справжній скарб. Ти мрієш про синочка — і я усміхаюсь, Про світ без кордонів — я з тобою збираюсь. Об’їхати країни, моря і міста, Та головне — щоб разом, рука в руці й душа. Бо ти подарував мені ніжність і крила, Ти зробив мене жінкою і дівчинкою водночас, милий. Буся мій, Кохасик, тримай мене міцно, З тобою любов моя світиться вічно. Твій скарбик і пташечка — поруч завжди, До зірочок разом — і знову сюди. Я кохаю тебе до зірочок і назад, Бо ти — мій всесвіт… мій рай і мій лад.