Е. Татьяна Стасенко чоловіку 2

Колись усе здавалось просто дружнім колом, Життя ішло своїм звичайним шляхом. Та доля тихо розвела дороги, Щоб через час з’єднати нас удвох. Минуло трохи більше ніж півтора року — І серце вибрало тебе без зайвих слів. Ти став для мене більше, ніж кохання, Ти став людиною моїх нових світів. Володимир, мій зай, з днем народження тебе, Сорок три — це лише новий світанок в долі. Ти — моя опора, ти — мій спокій і тепло, Найкращий тато в світі, в нашім домі. Нехай здоров’я й сила поруч йдуть завжди, І мир прийде у наші тихі дні. Я дякую небесам за те, що ти зі мною, За нашу донечку — любов живу й святу. Пам’ятаєш море, Коблево і хвилі, Двадцятого року літо золоте? Саме тоді між сонцем і прибоями Ми зрозуміли — це вже щось святе. А на твоє свято — твій тридцять дев’ятий — Я тихо простягла тобі мрію в руці. Той тест — маленьке диво, знак кохання, І сльози щастя сяяли в твоїм лиці. Ти так давно хотів почути слово “тато”, І Бог почув молитви крізь роки. Анастасія — твоя здійснена мрія, Ти сам обрав їй ім’я з любові й теплоти. Ти думав, що дітей уже не буде, Та пологи стали дивом для душі. Ті сльози радості я пам’ятаю й нині — Вони назавжди в пам’яті моїй живі. Володимир, мій зай, з днем народження тебе, Сорок три — це нова вершина сили. Ти — доброта, любов і відповідальність, Найкращий чоловік, якого небеса зліпили. Дякую за турботу й ніжність щодня, За сина мого — за мудрі настанови. Ти навчив його тримати кермо впевнено — І серце наповнив батьківською любов’ю. Бажаю тобі здоров’я і впевнених кроків, Ніколи рук у труднощах не опускати. Йти до мети, здійснювати мрії, Сильним духом завжди залишатись. Нехай прийде мир — наш спільний заповіт, Щоб жити довго, щасливо, без тривог. Ростити доньку, дати їй світле майбутнє, І, може, власний бізнес — як новий поріг. Я люблю тебе, мій чоловіче, І з днем народження — мій світ, мій Бог.