Е. Наталия на день закоханих

У місті Мелітополь все почалось колись, На Bаду доля тихо звела нас крізь час і зміст. Ти написав — і серце зробило перший крок, І наша перша зустріч змінила цілий світ навкруг. Я пам’ятаю погляд, тепло твоїх долонь, Як ніби серед тисяч знайшов мене саме ти одного дня. Ти кличеш мене ніжно «Заюньчик» знов і знов, І я в тих словах чую справжню любов. Кохай мене сильніше — не бійся відчувати, Бо жінку треба серцем щодня оберігати. Навчися цінувати, дивитись глибше в очі, Бо поруч із любов’ю навіть темрява не хоче. Ми мріємо про діток і дім серед весни, І віримо, що скоро здійсняться наші сни. Повертайся до мене крізь відстані й час — Бо я назавжди твоя, а ти назавжди мій шанс. Ми стільки пережили — і бурі, і жалі, Та разом ставали сильніші на цій землі. Я знаю — ти любиш мене такою, як є, І це для мого серця найцінніше усе. Та хочу, щоб ти ніжність дарував щодня, Щоб турбота й увага зігрівали мене. Бо жінка розквітає від теплих простих слів, Коли чоловік її по-справжньому зрозумів. Кохай мене сильніше — не бійся відчувати, Бо жінку треба серцем щодня оберігати. Навчися цінувати, дивитись глибше в очі, Бо поруч із любов’ю навіть темрява не хоче. Ми мріємо про діток і дім серед весни, І віримо, що скоро здійсняться наші сни. Повертайся до мене крізь відстані й час — Бо я назавжди твоя, а ти назавжди мій шанс. Нехай дороги складні нас більше не лякають, Бо серця, що кохають, завжди шлях свій знають. І навіть якщо світ розсиплеться на частини, Я буду твоєю жінкою — сильною і ніжною водночас. Кохай мене сильніше — тримай мою долоню, І разом ми повернемось додому, мов додому до любові. Нехай здійсниться мрія — дитячий сміх і дім, Де будемо щасливі ми удвох і з майбутнім своїм. Наталя і Сергій — це більше ніж слова, Це дві душі, що разом крізь життя пливуть щодня.