Е. Елена Цвикацкая для чоловіка

Микита, мій котик, ти поруч щодня, І знову в твоїх обіймах гублюсь я. Ще в школі зійшлися наші дороги, І серце впізнало тебе з першої змоги. Ти добрий і ніжний, мій світ і спокій, З тобою не страшні ні бурі, ні роки. П’ятнадцять років разом — мов тепла весна, Де поруч із тобою щаслива я одна. Я люблю, коли тихо звучить твоя гітара, І вечір для нас — як маленьке свято без прикрас. Ти — мій дім, моя віра, моя ніжна опора, Я тримаю твою руку — і світ навколо згаса. Нехай час летить, мов птахи у небі синім, Та кохання наше тільки міцніша щомить. Ти дивись на себе так, як я дивлюся нині — Бо з тобою серце моє завжди звучить. Я вдячна за силу, за віру й натхнення, За те, що підтримав моє захоплення. Навіть коли шалений ритм не дає зупинитись, Ти знаходиш час поруч з нами лишитись. Наш син Михайло сміється дзвінко, І в цих митях життя таке світле й глибоке. Ми дивимось фільми, сміємось до ранку, І світ стає теплим від твого світанку. Я люблю, коли тихо звучить твоя гітара, І вечір для нас — як маленьке свято без прикрас. Ти — мій дім, моя віра, моя ніжна опора, Я тримаю твою руку — і світ навколо згаса. Нехай час летить, мов птахи у небі синім, Та кохання наше тільки міцніша щомить. Ти дивись на себе так, як я дивлюся нині — Бо з тобою серце моє завжди звучить. Мріємо разом про дороги далекі, Про будинок великий, сад зеленавий і легкий. Ти саджатимеш дерева — я поруч стоятиму тихо, І навіть той мотоцикл хай буде твоєю втіхою. Бо я знаю — куди б не вела нас дорога, Ми залишимось разом — це наша перемога. Ти — моя ніжність, моя тиша і сила, Моя впевненість в кожному новому дні. Я обіцяю: турбота моя не згасила Жодної іскри любові в мені. І хай роки летять, мов сторінки кіно, Де ми поруч — і цього вже досить сповна. Микита, мій котик, запам’ятай одне: Моє кохання з роками тільки росте.