K1.Ігор Шелест

Я пам’ятаю той онлайн-міг — Серед тисяч слів знайшли одне. Badoo звів наші два світи, І серце тихо сказало: це вона. Заправка ОККО, дорога вперед, Аеропорт — початок наших історій. З тих простих моментів, без зайвих прикрас, Народилось “ми”, справжнє і щире. Чотири роки — як один подих, Шлюб, де підтримка сильніша за втому. Ти моя Мирослава, кохана моя, Ти мій спокій, мій дім, моя тиша і сила. Коли світ буває різним і складним, Ти тримаєш мене без гучних слів. Твоя турбота — мій тихий тил, Твоя любов — мій головний мотив. Мирослава, кохана, я дякую долі, Що ти чекаєш мене з кожних доріг. З відряджень, з відстаней, з неба і втоми — Ти завжди мій світ, мій правильний бік. Я люблю тебе ніжно, глибоко, по-справжньому, З тобою — назавжди, без зайвих причин. У нас є син — наш Матвійчик малий, Йому чотири — і в очах цілий світ. Він наше диво, наш сміх і наш день, Наше продовження, наша любов. Ми різні буваємо — це життя, Та серцем завжди в одному ритмі. Бо сім’я — це більше, ніж просто слова, Це вибір щодня і любов без умов. Мирослава, кохана, я дякую долі, За дім, де чекають і вірять в мене. За кожен твій погляд, за кожну молитву, За те, що зі мною — і в світлі, й у тіні. Я люблю тебе ніжно, глибоко, по-справжньому, Ти — моє “завжди”, ти — моя. Італія, Турція, чорний наш джип, Дороги, що пам’ятають наш сміх. Та головна подорож — це ти і я, Рука в руці, на все життя. З Днем закоханих, кохана моя, Я з тобою — і більше нічого не треба.