N.Муравицька

На Дружбівському кар’єрі — літній день, Твій погляд і усмішка без пояснень. Ти відганяв від мене кавалерів, Ніби знав: я вже тоді була твоєю. Стільки спогадів — не злічити років, Перше побачення у «Фільварку» знову. Ті емоції, той трепет і вогонь — Я пам’ятаю кожен наш крок удвох. Сєрьожа, мій коханий, з днем народження тебе, Тобі вже тридцять два — і ти живеш в мені. Хай навіть знаю — нам не писане «назавжди», Та кожну мить з тобою я бережу в душі. Я люблю тебе — без обіцянок і без слів, За кожен дотик, за кожен наш мотив. Нехай ця пісня скаже замість мене: Ти — мій біль і ніжність, правда і натхнення. Кожна зустріч у мене вдома — як вперше, Тепло і пристрасть, серце б’ється швидше. Без планів, без майбутніх дат і схем, Лиш ми і тиша між знайомих стін. Я не прошу у долі більше, ніж є, Бо щастя — це хвилина, а не все життя. Я ціную кожен погляд, кожен подих твій, Навіть знаючи — дорога не одна на двох у мрій. Сєрьожа, мій коханий, з днем народження тебе, Хай світ дарує радість і тепло щоденне. Я не тримаю — просто дякую за нас, За цей короткий, але справжній час. Я люблю тебе — тихо, щиро, без умов, Без «потім», без «колись», без зайвих слів і снів. Ти залишишся у серці назавжди, Навіть якщо ми — лише спогад у житті. Сьогодні твій день — і я шепочу знов: Будь щасливий, Сєрьожа… Бо я тебе люблю.