N.Леся Б2.

За тисячі кілометрів, за морями й снами, В Канаді живе ваше щастя між небом і днями. Два дні поруч — двадцять п’яте й шосте травня, Два серця дорослі, любов справжня. Софіє, доню, двадцять дев’ять років світла, Ти йдеш до мети впевнено й відкрито. Працьовита, сильна, з вірою в очах, Ти мрії тримаєш у власних руках. Я люблю вас так, як тільки мати вміє, Молюся за вас — хай добро вас зігріє. Хай мир буде поруч у кожному дні, І Бог береже вас у кожній дорозі й весні. Хай щастя зростає, мов квіт у теплі, Хай дітки сміються у вашім домі. Здоров’я, достатку, любові без меж, І щоб обійматись нам частіше, ніж нині вже. Миколо, мій зятю, дякую щиро, За серце відкрите, за мужність і віру. За те, що доньку мою бережеш, І в складних обставинах страху не знаєш. Ти добрий і сильний, надійний завжди, Працьовитий у буднях, великий в душі. А кухня — твій затишок, сміх і тепло, Тирамісу з любов’ю — і дім ожило. Я люблю вас так, як тільки мати вміє, Молюся за вас — хай добро вас зігріє. Хай мир буде поруч у кожному дні, І Бог береже вас у кожній дорозі й весні. Тунель кохання — як знак на путі, Пилипець і лижі, сніги на вустах і в житті. Все це — не просто спогадів мить, Це ваша історія, що в серці горить. Живіть, кохайте, будуйте свій світ, Хай щастя вас веде ще багато літ. Я завжди з вами — де б не були, Люблю вас безмежно. Мама.