(Intro — повільний перебір гітари, поступово вступ

(Intro — повільний перебір гітари, поступово вступають ударні) Я відкриваю книгу на сторінці «Нуль», Де світ шукає ліки від прадавніх куль. Тисячі років ми дивимось у тьму, Намагаючись дати ім’я… цьому. (Verse 1 — Космічний Дуалізм та Приватіонізм) Одні кричать: «Це вічна битва двох богів!» Світло проти Темряви, мечі проти слів. Дві сили рвуть цей світ, як полотно, І ми — солдати в полі, нам так судилося давно. (Зороастризм) Інші кажуть тихо: «Ні, зла як суті нема… Це просто дірка в світлі, це порожня тюрма. Як тиша — це брак звуку, як холод — брак тепла, Зло — це там, де любов… просто не дійшла». (Августин, Платонізм) (Chorus — потужно, емоційно) Але зло не завжди має роги й чорний цвіт, Іноді це просто — відвернутись від воріт. Це невігластво, що сліпить нам очі (Буддизм), Це бажання володіти посеред ночі. Зло — це не монстр, що ховається в імлі, Це коли ми забуваємо, що ми — люди на Землі. (Verse 2 — Воля, Вибір та Східні вчення) Мудрець зі Сходу каже: «Корінь — у жадобі, Ти прагнеш втримати пісок у своїй долоні. Це карма, що вертається, як вдарений дзвін, Колесо сансари, де кожен з нас — один». (Індуїзм, Буддизм) А поруч голос шепче про свободу і гріх: «Ти сам обираєш — сльози чи сміх. Зло — це не магія, зло — це твій бунт, Коли ти замість Неба обираєш ґрунт». (Авраамічні релігії) (Verse 3 — Соціальна гармонія та Дао) Старий учитель каже: «Втратили міру й Шлях, Порушили ритм у небесних полях. Коли ріка тече вгору, а син забуває батьків — Тоді народжується хаос і гнів». (Конфуціанство, Даосизм) (Bridge — перехід на шепіт, напружена музика — Філософія ХХ ст.) Але найстрашніше зло не в книжках старих, Воно сидить у кабінетах, у справах сухих. Воно не кричить, не лютує, не б’є, Воно просто байдуже каву п’є. Банальне зло, що підписує звіт, І тим самим руйнує чийсь цілий світ… (Ханна Арендт) (Guitar Solo — мелодійне, але тривожне, що переходить у світлу тональність) (Final Chorus — урочисто, з надією) Зло — це невігластво, що сліпить нам очі, Але мудрість запалює світло серед ночі! Якщо це діра — ми заповнимо її добром, Якщо це битва — ми станемо щитом. Якщо це система — ми зламаємо гвинт, Бо в кожному серці є власний лабіринт. (Outro) І хоч назви різні: гріх, мара чи пітьма, Ліки одні — і інших нема. Це чисте серце. Це чесна дія. Це відповідальність. Це ти… і я. (Music fades out)