Е. Іванна Михальчевська на річницю

П’ятнадцять років — мов одна весна, А ніби вчора — юність і село. Подруга звела нас тоді випадково, Та серце знало — це назавжди, це воно. Ти був серйозний, трохи старший, мудріший, І погляд твій — упевнений, ясний. Я закохалась в тишу між словами, У силу рук і в голос твій земний. Олег, моє кохання, ти — мій світ і дім, Моя опора в штормі й у тиші. П’ятнадцять років разом — і я вірю всім Мріям, що народжені в душі. Разом ми долаємо всі бурі й грози, Разом — навіть коли нелегко нам. Ти — моє серце, моя вічна любов, І все життя я віддам тобі, коханий. Я дякую за кожну світлу мить, За наших дітей — продовження любові. За всі дороги, що змогли пройти, За наші мрії, щирі й кольорові. Бували дні тривожні й непрості, Та ми не зрадили своїй весні. Ти — мій захист, мій спокій у житті, Моя надія у будь-якій порі. Олег, моє кохання, ти — мій світ і дім, Моя опора в штормі й у тиші. П’ятнадцять років разом — і я вірю всім Мріям, що народжені в душі. Разом ми долаємо всі бурі й грози, Разом — навіть коли нелегко нам. Ти — моє серце, моя вічна любов, І все життя я віддам тобі, коханий. Твоя мудрість мене захоплює щоразу, Ти вмієш бачити глибше, ніж слова. З тобою я не боюся ні вітру, ні часу — Бо поруч ти, і я жива. Я мрію пройти з тобою всі дороги, Зустріти старість, тримаючи долоню. І навіть якщо світ навколо строгий — Я буду поруч, бо ти — моя доля. П’ятнадцять років — це лише початок, Попереду ще тисячі світлих днів. Дякую тобі за щастя й за кохання, За те, що ти в мене є… Мій Олег.