Л.Korneliya Telchak 14 лютого 2
Pop,Romantic,Uplifting,Female Voice,Medium
00:00 / 00:00
Lyrics
Корнелія тихо дивилась у небо,
Де доля писала історію їх.
Стільки років поруч — але ніби окремо,
Він зникав раптово, мов осінній сніг.
То тікав від зустрічі, то ховав почуття,
Наче боявся сказати «моє життя».
Та доля сміялась і кликала знов —
І через роки їх знайшла любов.
Же́ня, я чекаю — навіть коли темно,
Навіть коли тривожно і болить щоденно.
Ти — моя мужність, ти — мій спокій живий,
Я люблю твої капризи, хоч буває важко з ними мені.
Я сумую сильно, коли ти далеко,
І шепочу в тиші твоє ім’я нелегко.
Ти для мене більше, ніж просто слова —
Ти моя людина, моя душа.
Твої очі — як світло після грози,
А усмішка — наче теплі сни.
Ти військовий, сильний, але такий рідний,
І в обіймах твоїх світ стає привітний.
Перша зустріч — мов довгий подих весни,
Скільки чекали її саме ми.
Відстань між нами — мов холодна стіна,
Та любов крізь неї проростає одна.
Же́ня, я чекаю — навіть коли темно,
Навіть коли тривожно і болить щоденно.
Ти — моя мужність, ти — мій спокій живий,
Я люблю твої капризи, хоч буває важко з ними мені.
Я сумую сильно, коли ти далеко,
І серце моє б’ється тихо й ледь-ледь.
Навіть страх втрати не зламає нас —
Бо любов сильніша в тисячу раз.
Якби ти не тікав тоді від наших зустрічей,
Все одно б нас доля звела.
Бо навіть коли ми губили дорогу —
Любов нас назад повела.
Я люблю тебе ніжно, крізь війну і час,
І мрію про завтра, де є тільки ми й наш шанс.
Я чекатиму стільки, скільки треба пройти,
Бо майбутнє разом — це ти і я назавжди.