Л.Slavik демо До дня закоханих2

Все почалось із випадкового погляду в екрані, Відеочат з’єднав два серця в нічній тишині. Дев’ять місяців слова летіли між нами, І кожне «привіт» ставало теплішим мені. Булічка сміється — і світ розквітає, Яроська поруч — і страх відступа, З того дня, як доля нас поєднала, Любов наша крила свої розгорта. Валерія і Ярослав — мов світло у темряві днів, Разом сильніші за втому і тисячі слів. Ти — мій спокій, моя весна, моя висота, З тобою навіть тиша звучить, мов музика. Хай веде нас любов крізь світанки й дощі, Де сміється Тимофійчик у теплій душі, І нехай ця мелодія ніжно луна — Бо ти моє серце і доля одна. Коли народився наш син — світ став інакшим, Його маленький погляд — мов промінь з небес. Ми мандрували країною — щасливі й відважні, І Львів залишив у серці особливий інтерес. Дороги, вокзали, кав’ярні й світанки, Фото на згадку і теплі слова, Я тримаю твою долоню — і знаю напевно, Що наша історія тільки жива. Валерія і Ярослав — мов світло у темряві днів, Разом сильніші за втому і тисячі слів. Ти — мій спокій, моя весна, моя висота, З тобою навіть тиша звучить, мов музика. Хай веде нас любов крізь світанки й дощі, Де сміється Тимофійчик у теплій душі, І нехай ця мелодія ніжно луна — Бо ти моє серце і доля одна. Я бажаю нам ніжності в кожній хвилині, Щоб у домі звучав лише щирий сміх, Щоб здійснились дороги, які ми носили, І щоб поруч завжди був наш теплий успіх. Мріємо знову до Львова — без тривог і без сліз, Просто йти старим містом, тримаючись разом, І хай майбутнє напише для нас новий зміст — Де любов буде вічним дороговказом. Валерія і Ярослав — дві долі в єдиній весні, Булічка й Яроська — найрідніші мені. Ми крізь відстані й час збережемо тепло, Бо кохання між нами сильніше за зло. І нехай попереду тисячі світлих доріг, Де звучить наш сімейний щасливий сміх, Я з тобою назавжди — і серце співа, Бо любов наша щира і вічно жива.