Колись давно — училище,

Колись давно — училище, Знайомі погляди й слова. Життя нас розвело по різних Дорогах, де була не я і не ти — ми ще не були. Та доля знає, коли час, У дві тисячі дев'ятнадцятому зійшлись. «Дружба» — просто місце, Але там почалось наше «разом», наше «ми». Ти був підтримкою щодня, Коли я тільки-но прийшла. Ти не кричав про почуття — Ти просто поруч був завжди. Приспів Ти — мій дім, ти — моя сила, Мій спокій, віра і крило. Для мене й нашої донечки Ти — найкращий у світі тато й чоловік. Ти — той, хто серце зцілив, Хто не злякався, а прийняв. Найрідніший, найкоханіший, Мій чоловік, моє життя. Куплет 2 У мене вже була дитина, І правда — було трохи страху. Та ти прийшов без жодних «але», І полюбив її, як рідну з перших кроків. Таємні розмови, нічні повідомлення, Думки — ніби з однієї сторінки. Ми дивувались: як так можна — Думати разом, мов однієї душі половинки. І слово «тато» пролунало — Так щиро, просто, без умов. У той момент я зрозуміла: Ти — наша доля, ти — любов. Приспів Ти — мій дім, ти — моя сила, Мій спокій, віра і крило. Для мене й нашої донечки Ти — найкращий у світі тато й чоловік. Ти — той, хто серце зцілив, Хто не злякався, а прийняв. Найрідніший, найкоханіший, Мій чоловік, моє життя. Ти — мій дім, ти — моя сила, Моя молитва уночі. Для мене й нашої донечки Ти — найкращий у цьому житті. Я дякую тобі за все, За любов, за вибір, за нас. Мій найдорожчий, мій єдиний — Я кохаю тебе. Назавжди