K2.Наталья Р

Все почалось між парт і зошитів, Несміливі погляди, жарти пошепки. Перший поцілунок — як вибух всередині, І світ розділився на «до» і «з тобою тепер». Роки летіли — не рахували дні, Та серце завжди поверталось до «ми». П’ятнадцять років — і ми не зламались, Через розлуки ми ще сильніше тримались. Падали, підіймались, знову йшли вперед, Бо бути разом — наш єдиний секрет. Дякую, коханий, що ти в мене є, Я кохаю безмежно — і хай весь світ це знає! Наш дім — це сміх, дитячі голоси, Це ніч без сну і ранкові сни. Ми стали батьками, стали сім’єю, І я пишаюсь кожним «сьогодні» з тобою. Навіть коли між нами міста, Я відчуваю тебе без слів завжди. П’ятнадцять років — і ми не зламались, Через розлуки ми ще сильніше тримались. Падали, підіймались, знову йшли вперед, Бо бути разом — наш єдиний секрет. Дякую, коханий, що ти в мене є, Я кохаю безмежно — і хай весь світ це знає! Нехай дороги кидають виклик знов, Ми вже знаємо ціну словам «любов». Зустріч після тиші — сильніша в сто раз, Ми вибираємо «разом» щоразу й зараз. П’ятнадцять років — це наш маніфест, Максим і Наталія — любов без меж. Не ідеальні, зате справжні до дна, І наша історія тільки почалась. Дякую, що ти в мене є, Я кохаю безмежно — назавжди, не на день!