K2.Aleksei

Той день у готелі був зовсім простий, Людський шум і випадок — ніщо не віщувало. Я просто заступився, не знаючи тоді, Що доля вже тихо нас об’єднувала. Ти усміхнулась — і час завмер, Світ став спокійнішим у тій хвилині. В твоїх очах я побачив тепло, Яке оселилось назавжди в мені. Кохана, ти — моя тиша й світло, Мій дім серед бур і тривог. Хай між нами відстань, хай війна і ніч — Я серцем завжди біля твоїх долонь. Я кохаю тебе без меж і причин, І завжди буду поруч, кохана моя. З першої зустрічі — без гучних слів, Без обіцянок, просто відчуття. Ти стала тією, з ким легко мовчати, З ким навіть дорога — це щастя щодня. Нехай непросто, нехай інколи болить, Та віра в нас сильніша за страх. Навіть коли між нами війна і кілометри, Ти завжди зі мною в думках. Кохана, ти — моя тиша й світло, Мій дім серед бур і тривог. Хай між нами відстань, хай війна і ніч — Я серцем завжди біля твоїх долонь. Я кохаю тебе без меж і причин, І завжди буду поруч, кохана моя. ЗаремА, я хочу з тобою життя, Кожен ранок і вечір, кожен шлях. Я мрію, щоб ти стала моєю дружиною, Моєю любов’ю, моїм назавжди.