K1.sviatoslav

Я тренер у залі — ритм, залізо, дихання, Ти увійшла — і простір змінився мовчанням. Без грому й іскри, без гучних слів, Все стало спокійно. По-справжньому. Свій. Через півтора місяця — м’ясо і сміх, І світ закрутився без зайвих причин. Не поспіх, не гра, не красиві ролі — Ми просто були. І цього доволі. Кохаю тебе, Котятко моє, Ти — моя назавжди, це знає усе. Мій вогник у темряві, мій дім, мій спокій, Моя жінка. Моє життя. Мій вибір глибокий. Ти — щирість і розум, відданість жива, Підтримка, тепло і рішучість твоя. Неймовірно красива, неймовірно розумна, І хитрюга — капець, але моя, безсумнівно. Другий наш вечір — сльози й страхи, Без масок, без «краще», без зайвої гри. «Ось я така — не ідеальна, жива», І це було прекрасно. Бо це була ти. Справжня. Кохаю тебе, Котятко моє, Ти — моя назавжди, серце моє. Я приймаю тебе — всю і зі всім, Без умов, без питань, без «потім» і «якось». Амінь. Я прийшов знесилений, день розчавив, Світ тиснув мовчки, сил не лишив. Ти обійняла і тихо сказала: «Я люблю тебе. Я поруч. Я не піду. Я залишаюсь». Ми говорили у темряві й тиші, Про все, що болить, і про те, що важливе. Я заснув — і прокинувся інший, Наче відновлений. Живий. Справжній. Кохаю тебе, Котятко моє, Ти — моя назавжди, світло моє. Ти лікуєш без слів, без ліків, без тем, Просто будучи поруч. Просто тим, ким ти є. Зима і електровишка, висота і сміх, Львів з гаражів — мов на долоні весь світ. Пізній спортзал після концерту, тиша і сад — І слово, що стало початком назавжди. Тринадцяте липня дві тисячі двадцять п’ятого — День, коли ми стали сім’єю, по-справжньому. Хоч і до того були — серце в серці давно, Але саме тоді це стало нашим ім’ям. Переїзди і гори, буденні питання, Ми завжди сідали і йшли до розуміння. Стільки разів, скільки треба обом, Говорили, слухали, йшли назустріч разом. Ми мріємо просто — жити і бути, Дім, діти, дороги, машини, маршрути. Але понад усе — тут і тепер, Насолоджуватись часом. Разом. Тепер. Кохаю тебе, Котятко моє, Ти — моя назавжди, інакше не є. Моя жінка, мій вибір, моя висота, Моя правда, моя любов, моя сім’я.