K2.Dasha V

Між картами світу й чужими містами Я вела людей і не знала сама, Що доля сховає тебе між валізами І тихо скаже: «Це — він. Назавжди». Париж засвітився в очах не вогнями — Шампанське і ніч затримали час. Той перший наш вечір без зайвих слів Став початком історії «нас». Максим, мій круасанчик рідний, Моя любов і мій оберіг. З Днем закоханих тебе, коханий, Цей світ сьогодні тільки для двох. Нехай ще мало ми разом за часом, Та серце вже знає давно: Я так тебе кохаю, чуєш, Як кохають раз — і на все життя одно. Місяць на відстані — тиша і страх, Без планів, без «коли», без «де». Та думки летіли до тебе щодня, Бо серце не вміє «не». І Карпати зустріли нас теплим домом, Де «разом» — не слово, а дім. Ми просто почали жити любов’ю, Не питаючи світ — чому і навіщо з ним. Максим, мій круасанчик ніжний, Мій спокій, мій ранок, мій світ. З Днем закоханих, мій найрідніший, З тобою навіть тиша звучить. Я дякую долі за кожен крок, Що вів мене просто до тебе. Я так тебе кохаю, сильно, До неба… і трохи далі за небо. Нехай ця історія тільки росте, Без страху, без пауз, без меж. З Днем закоханих, моя любов, З тобою я — вдома. Завжди. Тепер.