Е. Марго на день закоханих

Маргарита й Андрій — усе почалось так просто, На роботі перетнулись — і світ став дорослим. Ти добряк і душа компанії, світлий і щирий, З тобою навіть будні стають кольоровими й милими. Я спершу відмовляла — «кава?… може, не треба», Та доля посміхнулась — і з’єднала нас небом. Через кілька днів — і вже серце твоє моє, І відтоді любов між нами тихо живе. Мій Боб, мій Чюпі, мій Рибів, мій Кота, Ти — моя сила, моя висота. Коли поруч ти — спокійно душі, Ми напишем історію нашу в житті. Ти моє завтра, мій дім і весна, Навіть у тиші я знаю — не одна. І серед тисяч доріг і міст Я обираю тебе… назавжди і скрізь. Три переїзди, ремонт і дороги нові, Ми тримались за руки у кожній життєвій главі. Поїздки разом, валізи і сміх до сліз, І кішка Жужа — наш пухнастий маленький сюрприз. Були і випробування — важкі, мов гроза, Полон мого тата — і в серці тиха сльоза. Та ти стояв поруч, мов міцна стіна, І я зрозуміла — твоя любов справжня, одна. Мій Боб, мій Чюпі, мій Рибів, мій Кота, Ти — моя сила, моя висота. Коли поруч ти — спокійно душі, Ми напишем історію нашу в житті. Ти моє завтра, мій дім і весна, Навіть у тиші я знаю — не одна. І серед тисяч доріг і міст Я обираю тебе… назавжди і скрізь. Мріємо разом — великий дім і родина, Собака біля ніг і щаслива хвилина. Ти — майбутній тато наших дитячих казок, Мій сміх, моя ніжність, мій тихий ковток. Мій Боб, мій Чюпі, мій Рибів, мій Кота, Ти — моя сила, моя висота. Коли поруч ти — спокійно душі, Ми напишем історію нашу в житті. Я — твоя Маргарита, ти — мій Андрій, І любов наша сильніша за сотні подій.