Е. Марго на день закоханих 2

На роботі випадково перетнулись наші світи, Я — Маргарита, ти — Андрій, і між нами вже мости. Ти кликав на каву вперто, я сміялась: «ще не час», Та за кілька теплих днів доля вже звела нас. Ти добряк і душа компанії, з тобою легко йти, Щирий, розумний, веселий — вмієш серце зігріти. І тепер у кожнім ранку — наш маленький новий старт, Де любов малює щастя, мов художник свій арт. Боб і Чюпі — наші жарти між рядків, Рибів, Кота — ніжність теплих слів. Ти моя опора, мій спокій і мій дім, З тобою навіть небо стає ближчим і живим. Нехай веде нас світло крізь роки й шляхи, Ми напишем разом всі свої казки. Три переїзди, ремонт і дороги нові, Ми трималися за руки, навіть в темній імлі. Є моменти непрості — біль і тиша без слів, Та ти поруч залишався і підтримати вмів. І коли серце стискає полон тата мого, Ти мов тиха сила, що тримає тепло. Ми сміємось разом з Жужею — наш мейнкун, наша душа, І здається — навіть час поруч з нами не спішав. Боб і Чюпі — наші жарти між рядків, Рибів, Кота — ніжність теплих слів. Ти моє життя, мій берег серед хвиль, З тобою навіть буря стає світлішою в мить. Я вірю — попереду наш великий дім, Де любов звучить, мов нескінченний гімн. Ми мріємо тихо про родину й теплий двір, Про сміх дітей і собаку — наш майбутній світлий мир. І навіть коли шлях нелегкий нам дає урок, Я знаю — ти зі мною, і це найкращий крок. Боб і Чюпі — наші жарти між рядків, Рибів, Кота — ніжність теплих слів. Ти моє майбутнє, мій спокій і весна, З тобою я сильніша і завжди жива. Хай веде нас кохання крізь усі часи, Бо мій всесвіт — це ти… тільки ти.