Сімя

У домі нашім сміх не замовкає, Тут кожен ранок — наче новий цвіт. Господиня в нас — Галина, кожен знає, Тримає на плечах вона наш світ. Вона як сонце — лагідна і світла, Мудрість її — то оберіг для всіх, Щоб доля у дітей її розквітла, Щоб не зникав з облич щасливий сміх. (Приспів) Ой, Галина — мама, наче та калина, Мирослав — надійний, як сама земля! А навколо них — прекрасна родина, Що кожне серце щиро розмовля. Діана, Вікторія, Богдана і Данило — Чотири долі, чотири крила! Бажаємо, щоб серце не згоріло, А тільки в мирі й радості цвіло! (Куплет 2) Мирослав — опора, батько і господар, Його слово — кремінь, а рука — міцна. Він для дітей — і приклад, і нагорода, З ним не страшна ні буря, ні війна. А донечки — як квіти у садочку: Діана ніжна, Вікторія ясна, Богдана — наче пісня в кожному рядочку, У кожній з них — і врода, і весна. (Куплет 3) А серед них — Данило, гордість тата, Продовження коріння і тепла. Родина наша дружна і багата, Бо вірність і любов в ній розцвіла. Нехай летять роки, немов лелеки, Та шлях до дому буде головним, Бо де б не були — близько чи далеко, Ми серцем поруч з батьком і святим. (Приспів) Ой, Галина — мама, наче та калина, Мирослав — надійний, як сама земля! А навколо них — прекрасна родина, Що кожне серце щиро розмовля. Діана, Вікторія, Богдана і Данило — Чотири долі, чотири крила! Бажаємо, щоб серце не згоріло, А тільки в мирі й радості цвіло! (Фінал) Хай береже Господь Галину й Мирослава, І кожну дитину на довгі літа! Родині цій — і честь, і слава, Бо в ній живе любов свята!