Л.kate_rochek На день закоханих

Катерина і Максим — історія крізь роки, Ще зі школи десь поруч сходилися шляхи. Ти мене не помічав серед юних надій, Та у серці вже тихо народжувався наш світлий бій. У кав’ярні випадково доля звела нас знов, А потім у атб розквітла справжня любов. Я стояла на перерві — ти біг через весь район, Щоб сказати: «Катерочек, ти мій сон». Максимка, тримай мою руку ніжно, Ми разом — і серце звучить безмежно. Крізь час і дороги, крізь будні й дні, Ти — мій спокій у кожній весні. І хай весь світ десь біжить повз нас, Ми пліч о пліч — і це наш час. Ти харизматичний, добрий, дбайливий завжди, Поруч із тобою зникають усі сліди біди. Ти приходив на п’ять хвилин — та для мене це вічність, Три рази на день дарував свою ніжність. Наш стадіон — як маленький всесвіт для двох, Там сміх і мрії звучать між зелених доріг. І розпис, і свято — усе там зросло, Де кохання наше коріння пустило давно. Максимка, тримай мою руку ніжно, Ми разом — і серце звучить безмежно. Крізь час і дороги, крізь будні й дні, Ти — мій спокій у кожній весні. І хай весь світ десь біжить повз нас, Ми пліч о пліч — і це наш час. Ми гуляли містами під зоряним небом, Сміялися тихо, забуваючи втому й потреби. І з’явився наш син — маленький Артем, Найбільше щастя, подароване небом. Я назву тебе знову тихенько «Максимка», Ти — мій дім, моя сила, моя половинка. Ми майже чотири роки пишемо свій роман, Де любов — це назавжди, без зайвих драм. Максимка, нехай наша мрія живе, Бути щасливими — серце веде. Іти пліч о пліч крізь роки й літа, Не озиратись, де була суєта. Катерочек твоя — і в цьому весь світ, Наше кохання сильніше за час і політ.