N.marganainst

Владка, аби моя совість — Так я тебе назву. Ми з тобою з однієї орбіти, Хоч різні, але в одному строю. Познайомились просто — робота, Інтернет-магазин, Ледіград, А вийшло так, ніби нас хтось Навмисно звів на один координат. Ти — мудра, цілеспрямована, щира, Трохи наївна, але справжня. Сестра не по крові — по душі, Моя тиша і сила відважна. Коли світ хитався і рвався на шмаття, Ми були на зв’язку день і ніч. Двадцять чотири на сім — Ти тримала мене, як внутрішній клич. Мене пограбували — ти приїхала одразу, І ми в Харкові дивились кіно під зорями. Сміялись крізь втому і біль, Бо дружба — сильніша за обставини. Ми вивозили твої речі з розбитої квартири, Плита п’ятдесят кіл — у машину, без страху. Ти важиш п’ятдесят — але серце твоє Підіймає більше, ніж здається на око. Разом — водіння, дороги і розмови, Годинами, без пауз і меж. Навіть зараз, коли ти в Ірландії, Ти ближче, ніж хтось, хто поруч живе. Ти — моя планета, де б ти не була, Мій дім там, де ти і я. Я подарувала браслет — не просто метал, Це наш всесвіт, наша земля. Ти — мій внутрішній голос, Моя душа і совість моя. Як у Паперовий дім — ми стоїмо до кінця, Навіть коли проти нас цілий світ і стіна. З днем народження, рідна, лови кайф від життя, Вір у себе і сміливо йди далі. Реалізовуй мрії, не зменшуй себе, Ти варта всього — без умов і деталей. Пам’ятай: де б ти не була, Моя плането, мій орієнтир, Ти не сама — у тебе є я, Назавжди. Без відстаней. Без кордонів.