N.Маська К2.

Наша зустріч була зовсім не з казки, Ти мені тоді… ну зовсім не зайшов. Я уникала, ховалась від фрази, Не знала — ти мій найбільший урок. Я йшла повз тебе, не дивлячись в очі, Думала: «Ні, це точно не моє». Але доля тихо, без зайвих пророчеств Написала “ми” у житті моєму. Бо не слова, а дії щоденні Показали, хто ти насправді є. Ти став тим, кому я можу довіритись, Тим, хто тримає мене. Влад, зая, тобі сьогодні тридцять, І я хочу сказати без зайвих прикрас: Ти — той чоловік, біля кого не страшно, Ти — мій захист, мій вибір, мій “зараз”. Я у тебе — на першому місці, Ти мене чуєш і не зраджуєш слів. Хоч рідко кажу, але знай — я кохаю, По-справжньому, глибоко, на все життя. Наші спогади — не в гучних подіях, А в часі, який ми разом живем. Коли поруч ти — усе має значення, Навіть мовчання між сотень проблем. Ти особливий не гучною силою, А тим, як тримаєш мою долоню. Ти виконуєш те, що пообіцяв, І цим завойовуєш знову і знову. Ти показав мені без повчань, Без криків і гучних фраз, Як чоловік має любити жінку, І бути її “завжди” і “зараз”. Влад, зая, з днем народження тебе, Ти преш, як танк, не знаючи “стоп”. Я знаю — ти досягнеш усього, До чого серцем ідеш щодня. Я бажаю, щоб мрії збувались, Щоб світ відкривався нам знов і знов. І щоб ти дивився на мене завжди Тими ж очима — повними любові. Ми будемо разом подорожувати, Свій бізнес збудуємо крок за кроком. Я поруч з тобою — у втомі й у вірі, У тиші, у злетах, у кожному дні. Навіть коли важко — я не відступлю, Бо мій дім — це ти. Люблю безмежно. Дякую, що ти є. Дякую, що навчив мене спокою. Я поруч з тобою завжди, коханий, Сьогодні. Завтра. І все життя.