Пінгвін

Лютий вечір Гріндельвальд ховав у сніг, Ми з подругою зайшли у клуб, немов у інший світ. Ти стояв з другом тихо, у темній кофті, в джинсах, А я — у рожевому, ніби весна серед зимних стін. Ти подививсь на мене, мов на іноземку, А я сміялась всередині — не знав, що я українка. Світ такий величезний, але доля — жартівниця, Бо з усіх людей світу — саме тебе мала зустріти. Приспів І з того клубу, де грала музика нічна, Почалась історія, що стала нам обом одна. Між Гріндельвальдом і Інтерлакеном Наші серця знайшли свій ритм однаковий. На лавці біля озера, де вода мовчить, Де старі руїни чули, як серце твоє біжить до мого — Там почалась любов, така жива, така справжня. І я знаю: ми знайшли один одного назавжди. Куплет 2 У березні ми тихо зняли всі стіни, І стали більше, ніж друзі — стали чимось інтимним. Ти підтримав мене, коли я переїжджала, Я — тебе, коли відстань між нами два години тримала. Ми вчитись мови іншої, сміялись з помилок, Ти казав «кус-кус» до мене — і танув мій урок. А булочка я — бо, казала я, що ти хочеш мене з’їсти, І пінгвінами ставали, бо в них любов така чиста. Приспів І з того клубу, де грала музика нічна, Почалась історія, що стала нам обом одна. Між Гріндельвальдом і Інтерлакеном Наші серця знайшли свій ритм однаковий. На лавці біля озера, де вода мовчить, Де старі руїни чули, як серце твоє біжить до мого — Там почалась любов, така жива, така справжня. І я знаю: ми знайшли один одного назавжди. Місток Перша Італія — у травні наш теплий старт, Твій браслет на моїй руці — як маленький оберіг від втрат. Польща — мій перший літак, і фото, що стало пам’яттю, Майорка — море й хвилі, де ми любили без страху. Ти — мій спокій, мій розум, моя сила, мій світ, Я — твоя довіра, твоя ніжність, твій тихий прихисток від бід. Ми різні за ритмом: я — буря, ти — тиша, Та разом ми — музика, що в серці дише. Фінальний приспів І з того клубу, де грала музика нічна, Почалась історія, що стала нам обом одна. Там, де я в рожевій стояла мов весна, А ти дивився, ніби доля щось тобі сказала. На лавці біля озера, де озеро мовчить, Де пінгвіни — це ми, де кохання росте й звучить. У Швейцарії великій ми знайшли свій дім — В серцях одне одного… Назавжди. Назавжди дві душі.