N.Яна Ф2.

У ТікТоці випадково — але зовсім не жарт, Я на тебе хукнула — і зламався мій старт. Перша смс: «Хочеш, казку тобі?» І серце відповіло: «Так… тільки пиши». Ти захотів зустрітись, з квітами прийти, І в тому першім погляді вже не втекти. Я дивилась на тебе — і знала сама: Мій Котусик поруч, і це не гра. Котусик мій, я тебе кохаю, Ти квіточкою мене називаєш. З тобою світ інший — теплий і справжній, Любов без ролей, без масок, без фальші. Півтора року — і це лише старт, Ми вже як сім’я, ми вже як азарт. Котусик мій, я твоя навік, А ти — мій вибір, мій чоловік. Друга зустріч — шістсот дванадцять кілометрів, Для нас відстань — не страх і не бар’єри. Нижні Ворота, фото — і я Під твоєю футболкою, мов під крилом життя. Львів нас прийняв — ніч, вогні, розмови, Коньяк з АТБ — і плани казкові. У фурі тепло, спальник не витримав, Та наша ніч усе правильно вирішила. Котусик мій, я тебе кохаю, Навіть коли таксисту мозок виношу Ти смієшся — і зразу стає легко, Бо з тобою життя не буває тяжко. Ми плануєм майбутнє, не на словах, А в кожному кроці, у кожних думках. Котусик мій, я твоя навік, А ти — мій дім, мій правильний світ. Ти хочеш дівчинку — таку, як я, А я хочу з тобою пройти всі літа. Ти змінив моє життя тихо й без пафосу, Просто став поруч — і все стало на місце. З Днем закоханих, мій рідний, мій світ, Кохаю тебе… більше, ніж вміють слова