K2.Valeria V

Я — Валерія, а ти мій Ігор, Нас звела не випадкова мить. Світло ламп і тиша між словами, Де серце вчилося любить. Ти — хірург із впевненим поглядом, Я — медсестра серед війни. Між тривогами і операціями Ми знайшли своє “завжди”. Ігорьок мій, котик мій рідний, Я за тобою, мов за стіною. Ти — мій спокій, моя надія, Моє тепло і моє “додому”. Дякую за ніжність, за любов, За кожен день і кожну мить. З Днем закоханих, мій коханий, Я з тобою хочу все прожить. Було далеко, було мовчання, Війна розводила шляхи. Ти рятував чиїсь життя, Я лікувала в іншім кінці землі. Я — Лєруська, твоя зая, Ти — мій спокій у тишині. Смішний, серйозний, такий справжній, Мій чоловік, моя опора в житті. Ігорьок мій, котик мій рідний, Я за тобою, мов за стіною. Ти — мій спокій, моя надія, Моє тепло і моє “додому”. Дякую за ніжність, за любов, За кожен день і кожну мить. З Днем закоханих, мій коханий, Я з тобою хочу все прожить. Найніжніша мить у нашім світі — Наш Маркіян, наш сенс, наш дім. Вісім місяців щастя і світла, Наше серце тепер у нім. Дякую за сина, мій коханий, За руки сильні й теплий погляд твій. Ти — найкращий тато у світі, Моя гордість, мій спокій, мій. Ми збудуємо дім, де буде тихо, Де сміх дітей і мирні сни. Будем разом у медицині, І хай закінчиться війна назавжди. Ігорю, коханий, знай одне: Моє серце — в твоїх руках. З Днем закоханих, моя любов, Назавжди з тобою. Назавжди сім’я. ❤️