Три серця

Ми росли на тих самих вулицях, Ті самі мрії, ті самі сни. То разом сміялись до ранку, То знову ставали чужі. Життя нас кидало хвилями, Розводило по берегах, Та щось невидиме завжди Тримало нас у серцях. Тепер нас троє — і це назавжди, Наш маленький світ без самоти. Ольга і Михайло — любов без кінця, А маленький Михайлик з’єднав серця. Три серця б’ються в одному ритмі, І це щастя — найвище в світі. Перший крик, маленькі руки, І все змінилось в ту ж мить. Ми стали сильніші разом, Бо є заради кого жить. Ти дивишся на мене тихо, І в очах — тепло і дім. Я знаю: де б ми не були, Ми завжди будемо одним. І нехай цей шлях непростий, Та я не боюсь нічого, Бо поруч ти і наш син — І більшого не треба від Бога.