N.Вівчарук.

Шість років разом — ніби один подих, Шістнадцяте лютого — наша весна. В магазині «Київстар» почалась історія, Де я — Христинка, а ти — мій Петрусик назавжди. Ти заходив часто — і світ усміхався, Бо твій гумор здатен зняти втому з плечей. З тобою ніколи не буває сумно, Ти — мій спокій і радість кожного дня. Дякую Богу за тебе, коханий мій, За твою любов, за тепло твоїх долонь. Ти — найкращий чоловік і татусь землі, Ми тебе всі любимо, ми — твоя сім’я і дім. Шість років у шлюбі, а в серці — весна, З тобою назавжди, мій Петрусику, я. Ти серйозний, мужній, сильний і добрий, А для діток — найкращий тато у світі. Як ти з ними смієшся, граєшся щиро — Софійка, Веронічка й Андрійко тобою живуть. Я пам’ятаю ті миті до сліз, Як ти поруч був у найважчі хвилини. Під час пологів — твоя підтримка і віра, А після — турбота, любов без причин. Дякую Богу за тебе, коханий мій, За твою любов, за ніжність і світло очей. Ти — найкращий чоловік і татусь моїх мрій, Ми тебе всі любимо, ти наш герой щоденний. Шість років у шлюбі, а в серці — весна, З тобою назавжди, мій Петрусику, я. Ми вміємо слухати, говорити спокійно, Разом вирішуємо все — без грози. А в суботу у нас «солодкий вечір», Смаколики, сміх і сімейні мрії. Я хочу з тобою дорогами йти, По мирній Україні разом подорожувати. Відкривати міста, відкривати серця, І дітей вчити цей світ любити й пізнавати. Дякую Богу за тебе, коханий мій, За те, що поруч завжди, у радості й тиші. Ти — найкращий чоловік і татусь землі, Ми тебе всі любимо — знай і повір. Шість років у шлюбі — і це лише старт, З любов’ю назавжди — Христинка і твій дім