N.Байдыченко

Ти старша — і в цьому твоя тиха сила, У дитинстві для мене — майже як мама була. Ти коси плела, коли світ ще вчився, І ніжно тримала, коли я падала. Ти сміялась легко, але серце — глибоке, Турбота твоя — як дім без стін. Навіть мовчки ти завжди поруч, І віра твоя — мій головний орієнтир. Олено, сестричко, дякую тобі За любов, що не просить нічого взамін. Будь щасливою, жінко, живи для себе, І танцюй це життя — Незалежно від того, яка грає музика в небі. Ти любиш співати — і світ стає світлішим, А твоя кухня — як свято щодня. У твоїх стравах — тепло і спокій, У твоїх руках — душа жива. Ти вчиш нові слова, нові кроки, Не зупиняєшся, навіть коли важко йти. Сором’язлива, але така сильна, Ти вмієш бути ніжною і рости. Олено, сестричко, дякую тобі За те, що була і є на моєму боці. Будь щасливою, жінко, будь закоханою в життя, І танцюй це життя — Навіть якщо музика міняє свої голоси. Нехай буде світло у кожному дні, Нехай серце сміється частіше, ніж плаче. Ти заслуговуєш на любов без умов, На спокій, тепло і жіноче щастя. Я дякую тобі — просто і щиро, За все, що дала, не рахуючи літ. Моя сестро, мій янголе тихий, Танцюй це життя… Бо воно любить тебе у відповідь