Л.Таня Качмарик для чоловіка

Ми зустрілись не в тиші й не в снах, А там, де життя перевіряє на справжність. Війна нас звела, серед диму й доріг, Через друга-побратима, через спільний оберіг. Львів пам’ятає наш перший погляд, А до того — лиш екрани і відеозв’язок. Та серце вже знало: це не випадково, Це доля писала історію знову. Степане, мій Паровоз, моя сила жива, Моя Киця, моя віра, моя душа. З днем народження — сорок років мужності й світла, Ти — мій захист, моя правда, моя надія незламна. За дітей, за родину, за кожен наш день, Ти стоїш за країну, не знаючи тіней. Я чекаю, кохаю, молюсь за тебе, Щоб ти жив і вернувся додому до мене. Твоя чесність — як сталь, без фальші й прикрас, Ти завжди допоможеш, не думаючи про час. Друзі й сім’я — твій справжній спокій, Там ти смієшся щиро, там ти собою. Ми разом до храму — родиною, вірно, Де тихо молюся за тебе щоднини. Щоб куля минула, щоб шлях був легкий, Щоб Бог тебе беріг у кожній хвилині. Степане, мій Паровоз, моя сила жива, Моя Киця, моя віра, моя душа. З днем народження — сорок років честі й любові, Ти для нас — найнадійніший захист у слові й у ділі. Я вірю в повернення, в ранок без війни, Де ми знову разом, без болю й відстані. Ти мій дім, мій чоловік, моя доля одна, Я з тобою назавжди — і в мир, і в життя. Нехай фронт буде тихим, Нехай шлях буде рівним, Нехай ангел тримає тебе за плече. Ми дочекаємось миру, Ми вистоїмо щиро, Бо любов наша сильніша за все. Степане, коханий, вертайся живим, Ми чекаємо вдома — я, діти і дім. Без війни, без розлук, без холодних доріг, Щоб завжди бути разом — ти, я і наш світ. З днем народження, мій захиснику рідний, Нехай шлях твій додому буде швидкий і світлий. Я люблю тебе сильно, понад страх і час, І вірю: попереду — мирне життя для нас.