N.Оля(демо)

Вісім лютого — звичайний день, Біля дому — випадковий крок. Та погляд твій змінив мій світ, І серце знало: це не строк, Це назавжди, це мій шлях, Це ти — мій дім у двох словах. Ти з’явився тихо, без гучних фраз, З турботою в кожному русі. Мій коханий, мій Вітасик, Ти став для мене цілим всесвітом, Коли було темно — ти світив, Коли було важко — ти жив. Мій милий, мій рідний, моя сила, Ти врятував мені життя. У кожній миті, в кожній хвилині Я дякую, що ти — це я. Чотири роки — і я знаю, Прошу лише: не змінюйся. Бо з таким серцем, як у тебе, Любов — назавжди, не на раз. Ми пройшли крізь труднощі й страх, Де не кожен би встояв сам. Та ти тримав мене міцно, Навчив вірити знов і знов. Ти — турбота без зайвих слів, Ти — той, хто просто поруч був. І я мрію так просто й щиро: Зібратись усією сім’єю, Поїхати туди, де море й тиша, Де сміх — і більше нічого не треба. Мій милий, мій рідний, моя сила, Мій коханий, мій Віталій. З тобою кожна моя рана Стає лише спогадом далеким. Якщо життя знов кине виклик — Я знаю: разом ми сильніші. Вісім лютого — наш знак, Наш початок і наш шлях. Я кохаю. І це назавжди. З Днем закоханих, мій рідний