Л.glumenko_tanechka 14лютого

Проїздом ти зайшов — і світ перевернувся, Тетяна і Сергій — мов долі тихий знак. Дев’ять місяців любов між нами тягнеться струною, І кожен погляд твій для мене — наче маяк. Ти називаєш мене кроха мала так ніжно, А я в тобі знайшла і силу, і тепло, Хоробрий, мудрий, сильний — мій всесвіт і мій спокій, З тобою навіть мовчання звучить світло. Бережи себе, коханий, я тебе благаю, Твоя дорога непроста — я серцем відчуваю. Мій світ, моя всесвітня тиша і весна, Я так хочу, щоб поруч були ми завжди удвох сповна. Ті три дні разом — найсолодші сни, Найщасливіші миті, де лише я і ти, Я люблю тебе сильно — крізь відстань і час, І молюся тихо, щоб доля зберегла нас. Ти тричі приїжджав — і кожен раз як диво, Наче сон, що залишився в моїх руках. Пів року я чекаю — і серце терпляче, Збирає твої слова у теплих думках. Ти військовий — але навіть поза боєм Твоя робота ризикована щодня, Та я прошу одне — будь обережним, любий, Бо без тебе мовчить моя душа. Бережи себе, коханий, я тебе благаю, Твоя дорога непроста — я серцем відчуваю. Мій світ, моя всесвітня тиша і весна, Я так хочу, щоб поруч були ми завжди удвох сповна. Ті три дні разом — найсолодші сни, Найщасливіші миті, де лише я і ти, Я люблю тебе сильно — крізь відстань і час, І молюся тихо, щоб доля зберегла нас. І навіть коли між нами дороги далекі, Я відчуваю твоє тепло крізь небеса, Нехай цей шлях приведе тебе додому, Де на порозі стою лише я одна. Проїздом ти зайшов — а став моєю долею, Моєю мрією, що світить уночі, Я вірю — ще настануть дні без розлуки, Де будем разом — щасливі і живі.