K2.Лера Х

Ксюша, рідна, скільки років поруч, У словах — тепло, у тиші — спокій. Наші діти разом, в одному класі, А ми з тобою — як сім’я у часі. Ти незвичайна, світла і справжня, Завжди уважна, тиха і надійна. Умієш слухати серцем, без зайвих слів, І поруч бути, коли бракує сил. Наша дружба — ніжність крізь роки, Не гучні слова, а щирі кроки. Ксюша, ти — мій теплий дім, Мій спокій, світло і мій мир. Я дякую життю за тебе, За цю дорогу, що нас звела. Наша дружба — назавжди, Бо серцем вона жила й жива. Ти лікуєш не лише руками, А поглядом, турботою, мовчанням. Медсестра — це більше, ніж робота, Це серце, в якому живе доброта. Спогадів багато, та найдорожче — Просто бути разом, без поспіху й ночі. Я з пивком, ти з джунджурою смієшся, І світ стає простішим, коли ти є. Пам’ятаю повідомлення зі сльозами, Ті слова, що гріли: «У нас тепер є Захарчик…» І ти — бабуся, така жива. Твоя радість світлом розлилась, І в серці назавжди лишилась. Я бажаю тобі світлих ранків, Миру — найважливішого з бажань. Хай життя береже тебе ніжно, Як ти бережеш усіх нас. Ксюша, я дуже тебе люблю і ціную, І знаю без гучних слів: Наша дружба — мій найбільший скарб, Який з роками тільки зріс.