Е. Irina Golosova на день закоханих 2

Ірина і Олександр — дві долі поруч стали, У Харкові випадково серця одне одного впізнали. На тлі тривог і складних доріг Ти став для мене світлом серед тисяч втіх. Доброта твоя — як теплий дім, Щедрість і розум — мій тихий оберіг, мій Рим. І навіть коли навколо холод і дим — Ми знаємо: разом усе переживем. Мій пірожочек, мій котик ніжний, З тобою світ такий безмежний. Я прошепочу крізь тишу знов — Ти моє серце, моя любов. І хай дорога веде вперед, Де наша сім’я і щастя світ, Я поруч буду крізь всі часи — Бо моє майбутнє — це тільки ти. Ми менше року разом, та наче ціле життя, У найважчі хвилини ти — моя висота. Коли мовчали слова — говорили серця, І віра зростала без кінця. Ти був поряд, коли темніли дні, Коли надія ховалась десь у мені, І кожне зізнання — мов тихий політ, Де тільки любов залишає свій слід. Мій пірожочек, мій котик ніжний, З тобою світ такий безмежний. Я прошепочу крізь тишу знов — Ти моє серце, моя любов. І хай дорога веде вперед, Де наша сім’я і щастя світ, Я поруч буду крізь всі часи — Бо моє майбутнє — це тільки ти. Нехай попереду — спокійні ранки, Теплі обійми й дитячі світанки, Наш дім наповниться світлом і мріями, І щастя звучатиме тихими римами. Мій пірожочек, мій котик рідний, Ти — мій Всесвіт такий необхідний. І завтра, і завжди, у кожній весні Я буду з тобою — ти тільки живи. Нехай ця любов проросте, мов сад, Де поруч іти — найбільша награда, Ірина і Олександр — єдина весна, Де наша історія вічно жива.