Е. Іванка Букотько на річницю 2

Вадим і Іванка — історія з інтернету, Там, де випадковість стала теплим сюжетом. Я довго вагалась і «ні» говорила не раз, Та доля вперто вела нас у спільний час. Я заблукала в дорозі — смішно тепер згадати, А ти терпляче чекав, щоб мене обійняти. Шість років разом — мов казка без зайвих слів, І кожен наш день — це продовження мрій. Я щаслива з тобою — це правда проста, Наша ніжність щодня розквітає й зроста. Три роки у шлюбі — як теплий світанок, І поруч сміється наш сонячний Романок. Ми дивимось фільми, ховаємось в тиші, І серце з тобою спокійніше дише. Ти вчив мене їхати впевнено на велосипеді, Тримав за плечі — і зникали всі страхи попереду. Твоя чесність і доброта — мій тихий причал, Ти той, кого серцем я завжди чекала. Були дні непрості, коли лікарня лякала, Та любов наша сильнішою стала. Ми вистояли разом — і стали міцні, Бо справжні почуття гартуються у вогні. Я щаслива з тобою — це правда проста, Наша ніжність щодня розквітає й зроста. Три роки у шлюбі — як теплий світанок, І поруч сміється наш сонячний Романок. Ми дивимось фільми, ховаємось в тиші, І серце з тобою спокійніше дише. Попереду мрії — свій дім і вікно у світанок, Де сміх нашої дитини звучить до світанку. Я вдячна долі за зустріч тоді, За те, що ти поруч у кожній весні. Я щаслива з тобою — це правда проста, Наша ніжність щодня розквітає й зроста. Три роки у шлюбі — і шість разом поруч, Любов наша світла — без зайвих заборон і пророчень. Вадим і Іванка — одна дорога, Де поруч назавжди — любов і тривога.