Е. Сергей Безуглый на день закоханих 2

Ми зустрілись випадково — просто свайп і новий день, Тіндер став для нас початком серед тисячі людей. Я знайшов у твоїх очах свою тиху глибину, Ти умієш відчувати кожну хвилю, кожну струну. Я шепочу тобі “малиш” — і світ теплішає навкруг, Ти ловиш мій настрій легко, ніби давній, вірний друг. У цей день закоханих скажу тобі без зайвих фраз, Що навіть після всіх доріг ми знов знайшли свій час. Хай залишиться позаду все, що ранило колись, Ми навчились бути поруч — просто жити і любить. Пам’ятаю той карантин — тиша міста і весна, Світ завмер, але між нами тільки щирість проросла. Були кроки у розлуку, примирення й новий старт, Ми губились і знаходились, мов два вогні у карт. І тепер я хочу вірити: попереду лиш світло, Щоб минуле відпустити і почати все відкрито. У цей день закоханих скажу тобі без зайвих фраз, Що навіть після всіх доріг ми знов знайшли свій час. Хай залишиться позаду все, що ранило колись, Ми навчились бути поруч — просто жити і любить. Хай нас кличе океан, де тепло плюс двадцять сім, Де зима лиш слово дивне і ми знову тільки вдвох. Подорожі, нові сни, наші кроки вдалині — Я тримаю твою руку, і спокійно на душі. У цей день закоханих скажу тобі без зайвих фраз, Що навіть після всіх доріг ми знов знайшли свій час. Все погане — позаду, ми сильніші з кожним днем, Ілона, ти моя дорога, я іду лише за цим. Шість чи сім років разом — це не цифри, це життя, Кожен подих, кожен спогад — наша спільна висота. І якщо почати знову — я б обрав тебе без слів, Бо з тобою навіть тиша звучить сильніше від пісень.