Л.Бабенко Людмила день закоханих2

Ти з’явився тихо в моїм звичайнім дні, Я стажувалась у магазині — ти був поруч мені. Світло від вітрини холодом сяяло вдалині, Але твої очі стали теплом у моїй весні. Я не шукала казки, просто жила як всі, Та серце впізнало щастя у твоїй простоті. Ми ніжно «зая» шепочем серед нічної імли, І кожен день з тобою — новий початок весни. Олеже, ти — моя тиша, моя сила і мій дім, Я кохаю тебе так, що не вмістити цим словам усім. Ти закрив мене від бурі, від тривог і від зими, І з тобою я навчилась не боятись темноти. Нехай мир обійме землю і поверне світлий час, Бо моє життя віднині — це назавжди ти і я, і нас. Коли доля підняла мене високо й нелегко, Керівником бути стало важко і гірко. Я губилась у тривогах, серед рішень і доріг, А ти тихо був опорою, наче незламний оберіг. Карпати пам’ятають наші кроки між небес, Київ, Львів — як кадри щастя з наших спільних чудес. І найкраща наша мрія — доня в теплих руках, Ти для неї цілий всесвіт і любов у очах. Олеже, ти — моя віра, моя ніжність і тепло, Я з тобою зрозуміла — як кохання проросло. Ти прийняв моїх дітей, мов подарунок долі, І за це моє серденько вдячне знов і знову тобі поволі. Нехай мир поверне ранок без тривог і без війни, Я прошу лише одного — будь завжди поруч мені. Я дивлюсь на тебе тихо — і душа моя співа, Бо поруч із тобою я нарешті — жива. Ти оберіг нашої родини, мій найкращий чоловік, Мій захист і моя ніжність серед тисячі доріг. Мріємо про власну справу, про новий великий шлях, Де любов росте щоденно у щасливих почуттях. Я хочу, щоб ти відчув — як ти важливий мені, Бо ти сенс мого світанку і мій спокій у житті. Олеже, моє кохання — це безмежний океан, Де твоє ім’я звучить, наче найсолодший план. Я дякую тобі за все — за підтримку і за світ, Ти мій найкращий чоловік і найрідніший мій політ. Хай здійсняться наші мрії і настане мирний час, Бо любов така велика назавжди єднає нас.