K2.Оксана М П

Ми знали одне одного ще дітьми, Коли життя не квапилось і сни були прості. Та доля берегла нас до свого часу, Щоб знов звести — уже назавжди, без страху. Коли ти в форму одягнув дорослий світ, Я зрозуміла: ти — мій спокій серед літ. З того моменту крок за кроком вдвох Ми будували «разом» — тихо, без гучних слів і обіцянок. З Днем народження, коханий мій, Мій Валерій, мій чоловік, мій дім. Я дякую за роки, що пролетіли, мов день, За любов, у якій завжди є я і ти — без «але» й без «зате». У твоїх словах — завжди правда і суть, Якщо ти сказав — значить так і буде, я знаю цю путь. Ти не кричиш про любов уголос, Ти просто поруч — у діях, у тиші, у кожному дні, без питань і без поз. З тобою легко мовчати і щиро сміятись, З тобою я вчуся просто бути — і не ховатись. Твоя доброта і твій теплий жарт Зігрівають серце краще за тисячу фраз. З Днем народження, коханий мій, П’ятдесят — це мудрість і світло доріг. Я з тобою завжди відчуваю одне — Я кохана жінка, я вдома, я в безпеці. Наші подорожі — як спогади-сни, Де ми просто разом, де щасливі ми. Сімейні вечері, дитячий сміх, Син і донька — наша гордість, наш всесвіт, наш вірш. Ти — найніжніший тато, турбота без меж, Ти вмієш любити дітей так, як справжній батько лише. І я дякую серцем за кожну мить, За те, що в твоїх руках хочеться жити. Ми мріяли про дім — і він нас дочекався, У лютому ми в нього, як у нове життя, увійшли без вагання. Цей дім — не стіни, не дах і не світло в вікні, Цей дім — це ти, коли ти поруч зі мною і дітьми. Я буду поруч завжди — у радості й тиші, Твоя підтримка, твоя віра, твоя опора щодня. Нехай попереду — мир, подорожі, життя, І кожен прожитий день разом буде нашою молитвою й подякою.