Л.Наталія Базилевська річниця

Тридцять років тому на святі в друга Доля нас звела — і розвела знову. Серед сотень людей, усмішок і звуків Щось між нами тихо спалахнуло. Та не час був тоді, не наші дороги, І життя розвело по різних світах, Щоб за п’ять довгих років чекання Знову звести серця у небесних руках. Із тисяч можливих доріг у Києві Я випадково прийшла саме туди, У твою фірму, у твій простір, Наче хтось написав це в книзі судьби. І друга зустріч — холодна ніч, Пів міста пішки, бо не хотіли «прощай», Мороз кусав щоки, та серце палало — І світ почався для нас через край. Двадцять три роки — майже пів життя, Олександр і Наталя — одна висота. За тобою, як за кам’яною стіною, Я у безпеці, я вдома з тобою. Любов гартувалась в дощі й у вогні, І стала ще сильнішою на війні. Мрія у нас одна на двох — Перемога й мир для рідних дорог. Ти завжди перший прийдеш на допомогу, Розв’яжеш питання, знайдеш шлях. У тобі стільки сили й любові — До родини, друзів і Батьківщини в серцях. Я відчуваю турботу щодня Про мене й про нашу донечку — Даша, Даруся, Даринка — Твій скарб, твоя гордість і твій найкращий друг. Було у нас різне — і бурі, і шторм, І горе велике — біль без кінця… Ми втратили донечку — світ тоді впав, Та разом зібрали розбиті серця. Було й розлучення довжиною в роки, Та кохання сильніше за темряву й страх. І те, що колись нас дратувало, Сьогодні викликає усмішку в очах. Море щороку — наша традиція, Сонце, хвилі, спільний сміх… Війна змінила плани і звички, Та не змінила головних наших слів. Ми чекаємо миру, чекаємо світла, Щоб знову разом дивитись у даль, Щоб родина зібралась за спільним столом — Сестри, брати, батьки — наш кришталь. Двадцять три роки — це сила і світ, Це наш подоланий спільний граніт. Ти — моя опора, мій спокій і дім, Я дякую долі, що йду поряд з ним. І хай ще попереду сотні доріг, Ми разом здолаємо кожен поріг. Бо мрія у нас одна на всіх — Перемога, мир і щасливий сміх. Двадцять три роки — і це лише старт, Попереду — новий наш азарт. Дякую, що ти поряд, що ти є, Моє кохання — живе й не старіє. Олександр і Наталя — назавжди разом, Під мирним небом, під щасливим часом.