Е. Таня Костюк до дня закоханих

Тихий вечір, світло ліхтарів і кава, Кафе-бар «Лілія» — і доля нас єдна. Ти сказав тихенько: «киця моя ласкава», І з того дня любов у серці проросла. Твій погляд щирий, добрий і надійний, Твої слова — мов ніжне тепле скло, І навіть жарти «бубочка моя» невинні Мене до щастя тихо повело. Колю мій, ти — захист, ти мій тил і сила, Опора для мене і наших дітей. Безмежно кохаю, поважаю щиро, З тобою спокійно серед всіх буревіїв. Тепло твоїх рук — моя тиха весна, Ти поруч — і серце співає без краю, Дякую долі, що разом ми — одна Історія світла, яку я кохаю. Довгоочікувана зустріч у Харкові ніжна, Теплі обійми — і світ завмира. Ти поруч стояв — і стало так спокійно, Наче знайшла я свій дім назавжди. На кухні разом — і сміх, і турбота, Твоя допомога безцінна для нас, Ти для Толічки й Юрчика — справжня опора, І я закохуюсь знову щораз. Колю мій, ти — захист, ти мій тил і сила, Опора для мене і наших дітей. Безмежно кохаю, поважаю щиро, З тобою спокійно серед всіх буревіїв. Тепло твоїх рук — моя тиха весна, Ти поруч — і серце співає без краю, Дякую долі, що разом ми — одна Історія світла, яку я кохаю. За щирість і ніжність, за віру й терпіння, За теплі слова серед буднів простих, За любов до дітей і душевне горіння — Я дякую тихо за кожен наш штрих. Колю мій, ти — світло у серці моєму, Мій спокій, моя найрідніша душа. З тобою я вірю у щастя безмежне, І наша любов — наче вічна весна.