Л.vikkk_aaa_brows 14 лютого укр.

Ми зустрілись випадково поміж вітрин і світла, Я продавцем стояла — ти мовчки дивився зблизька. Твій друг питав дорогу, де алкоголь знайти, А ти лиш усміхався — і я вже знала: це ти. Минали дні повільно, та серце вже вело, До рук твоїх теплих, де завжди є добро. Ігорю, рідний мій, коханий, моя душа, Крізь час і відстань нас любов оберіга. Я дуже сильно тебе люблю й чекаю щодня, Нехай дорога додому приведе тебе до сім’ї й тепла. Майже дев’ять років разом — мов одна весна, Були і сварки тихі, і мрія непроста. Коли з’явився Назарчик — наш світ розквітнув знов, У його маленьких очах живе наша любов. Грошей було замало, та віри вистачало, Ми поруч залишались, коли життя хитало. Ігорю, рідний мій, любий, мій оберіг, Ти — моя сила серед життєвих доріг. Я пишаюсь тобою, молюсь за тебе щомить, І серце моє лише з тобою горить. Були міста різні, мов стіни між нами, Ми вчилися чути серцями й словами. Ти служиш далеко — а я тебе жду, І кожного вечора тихо ім’я шепочу. Хочу ще донечку, вінчання і дім, І нашу справу спільну — де будемо разом у нім. Мій зая, мій любимка, повернись живим, Щоб знову обійнятись світом тихим і простим. Нехай усі дороги приведуть до мене, Бо без тебе навіть сонце трохи не таке. Ігорю, рідний мій, ти — доля моя, Я дуже люблю тебе, чуєш, щодня. Хай здійсняться мрії — сім’я і тепло, Бо разом із тобою моє серце знайшло свій дім давно.