Е. Alexandrovna на день закоханих

У Костянтинівці доля звела нас випадково, Подруга усміхнулась — і все стало казково. Ти чесний і добрий, сміливий, мов стіна, І я відчуваю: поруч із тобою я не одна. Пам’ятаю той букет із троянд рожевих і червоних, І слова твої ніжні, такі знайомі до скону. «Моя дівчинка», «принцеса», — шепочеш знов і знов, І серце відповідає: це справжня любов. Стас, з днем народження — сьогодні і завжди, Я дякую долі за наші спільні сліди. Ти мій гномик, домовенок Кузя, моя весна, З тобою навіть тиша світлом наповнена. На день закоханих я серце віддаю, І крізь роки лише тебе люблю. Пропозиція в перукарні — як кадр із кіно, Сміялися разом, і стало тепло. Катались в твоїй Ауді нічними містами, Дружківка і Костянтинівка — наші дороги між нами. Ти справедливий, сміливий і поруч завжди, Ніколи не кинеш у темні часи. Ти мій спосіб життя, мій затишний дім, Мій спокій і світло у серці моїм. Стас, з днем народження — хай мрії цвітуть, Нехай всі дороги до щастя ведуть. Я буду віддана, як і була, І до глибокої старості поруч — твоя. Після війни ми зіграємо весілля велике, Де будуть рідні, сміх і музики звуки. Я подарую тобі донечку — нашу мрію ясну, І скажу тихо: «Я тебе люблю». Стас, з днем народження — нехай сяє зоря, Моя любов — це твоя броня. Мій гномик, мій дім, моя доля одна, На день закоханих я назавжди твоя.