Розлились по горах води,

Розлились по горах води, Зашуміли буйні броди, Затопила переходи течія. Мов закоханий нівроку, Йду до броду, до потоку, Вже зозулю з того боку чую я. Якщо любиш — кохай, Вже зозуля закувала, Якщо любиш — кохай, Не чекай аж до Купала, Якщо любиш — кохай, Хай весна в душі прибуде, Якщо любиш — кохай, Дві весни на вік не буде, не буде. На весну оглянься з літа, Там любов моя сповита, Майовим дощем полита на розмай. На своїм осіннім полі, Тій весні, що на околі, Посміхнутися як долі щастя Якщо любиш — кохай, Вже зозуля закувала, Якщо любиш — кохай, Не чекай аж до Купала, Якщо любиш — кохай, Хай весна в душі прибуде, Якщо любиш — кохай, Дві весни на вік не буде, не буде.