N.Хмеловец2.

Серед світла й музики, серед юних мрій Нас звела та дискотека — перший крок до «ми». Я — у Донецьку, ти — в Попасній, Та серце знало: ти — мій, справжній. Між містами — відстань і час, А вихідні єднали нас. Ти був спортсменом — сильний, впевнений, Я проводжала в армію з молитвами. Сум тихо падав, наче сніг, Та віра гріла кожен мій крок і подих. І зимою сніжною ми стали сім’єю, Під небом чистим — чоловіком і жінкою. Вадику, — мій вибір і дім, Я за тобою, як за муром кам’яним. Ти — моя опора, спокій і сила, З тобою я завжди була і буду щаслива. Мені пощастило кохати так глибоко, Мого найкращого чоловіка в житті. Ти обрав імена нашим донечкам з любов’ю — Каріна і Крістіна — наше серце вдвох. Ти завжди уважний, чутливий, турботливий, Ти бачиш у мені жінку — красиву, справжню. У прикрасах, у дрібницях, у кожному дні Я відчуваю: ти поруч зі мною завжди. Вадюша — мужній і красивий, Веселий, щирий, найрідніший, справжній. Я за тобою — не зі страху, а з любові, Бо ти мій шлях, моя віра, моя основа. Я поважаю, ціную, люблю — І цим коханням щодня живу. Були випробування — ми вистояли разом, Бо справжня любов не ламається часом. Я завжди поруч — у радості й тиші, Твоя підтримка, твоя жінка, твоя Альона. Коханий мій чоловік, мій Вадим — Назавжди твоє серце і мій світ з тобою один.